ЗЕЛЕНІ СВІТА є першим святом, яке символізувало початок літа, в народному календарі українців, а за християнським календарем – Трійця або П’ятидесятниця (п’ятдесятий день після Великодня). Це свято не має точно визначеної дати, випадає через сім тижнів після Великодня. Згідно з біблійними переказами, на п’ятдесятий день після Великодня зійшов Святий Дух на апостолів, що зібралися на нараду в будинку у Єрусалимі. Кімната, де вони сиділи, була прикрашена зеленню, бо на цей день випадав ізраїльський празник в пам’ять 50-го дня визволення від єгипетської неволі. “Святий Дух об’явився Апостолам у вигляді вогнених язиків і осінив їх. Всі вони пройнялися до кінця Христовою вірою і понесли її в народ”.
У християнстві свято Трійці сформувалося після прийняття церквою догмата про трійцю – існування єдиного бога у трьох іпостасях – Отець, Син і Дух Святий. Згідно з Біблією, у день П’ятидесятниці, зійшов на апостолів з неба дух святий. Тому триденність святкування пов’язана безпосередньо із Богом-Отцем (неділя), Богом-Сином (понеділок) та Богом-Духом Святим (вівторок). За народними уявленнями час Зелених свят – це найвищий злет природи, триєдність її буття. У дохристиянські часи Зелені свята носили назву Русалії, а тиждень після Трійці – Русальний. Головною божественною сутністю цього періоду є русалки, про культ яких чи не найбільше відомостей збереглося в Україні. Саме Русалки («демонічної істоти») одуховнюють природу і навколишній світ, відповідаючи кожна за свою сферу діяльності: поле, ліс, воду.
З прийняттям християнства Зелені свята отримали назву Трійця, що відзначається на 50-й день після Великодня і співпадає з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят. Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла елементи і головні атрибути Зелених свят. Авт. – Світлана Боян-Гладка.