Силабуси

Силабус курсу – це документ, що допоможе викладачу ефективно організувати роботу протягом курсу, а студентам – точно знати, чого очікувати.http://gohigher.org/yak-stvoriti-silabus-resursi-sho-dopomozhut-efektivno-organizuvati-robotu
https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/%d0%a1%d0%b8%d0%bb%d0%b0%d0%b1%d1%83%d1%81-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b8-%d0%a0%d0%a2%d0%9f.pdf

Силабус – навчальна програма дисципліни, яка включає в себе опис навчальної дисципліни, мету та завдання, змістовні модулі та найменування тем занять, тривалість кожного заняття, завдання до самостійної роботи, вимоги викладача, критерії оцінки, список використаної літератури.
Іншими словами, силабус – це персоніфікована програма викладача для навчання студентів з кожного предмета, що оновлюється на початок кожного навчального року.
Розробляється силабус на засадах освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми підготовки фахівця того чи іншого рівня та відповідного навчального і робочого навчального планів, з врахуванням логічної моделі викладання дисципліни.
При розробці силабусу викладачами кафедри дотримується така структура:

  1. Титульний лист та зміст. Зазначається факультет та кафедра, за якою закріплена дисципліна; назва і код дисципліни, курс та семестр вивчення; галузь знань, шифр та назва спеціальності; форма навчання; прізвище, ім’я та по-батькові викладача, який веде дану дисципліну, його науковий ступінь і вчене звання, посада, контактний телефон, електронна адреса чи персональний сайт.
  2. Загальна інформація (Опис навчальної дисципліни та анотація). Вказується назва і код дисципліни, її характеристика; кількість кредитів, модулів та змістових модулів, загальна кількість годин вивчення дисципліни (ці дані беруться із навчального плану відповідної спеціальності); рік, курс та семестр вивчення; галузь знань, шифр та назва спеціальності; кафедра, за якою закріплена дисципліна; форма науково-дослідного завдання, анотація курсу.
  3. Мета та цілі вивчення дисципліни. Мета вивчення дисципліни формується відповідно до навчальної програми. Це мусить бути короткий та чітко сформований запис про досягнення головного результату при вивченні даного курсу. Цілі  вивчення дисципліни. Завдання вивчення дисципліни конкретизуються відповідно спеціальності і випливають із поставленої мети. Зазначається перелік знань, умінь та навиків, необхідних для освоєння дисципліни, а також перелік конкретних нових знань, умінь та навиків, які отримує студент після її освоєння.
  4. Результати навчання (компетентності)
  5. Організація навчання курсу. (Календарно-тематичний план). Складається у вигляді таблиці з зазначенням теми заняття, форми роботи, строків виконання проміжних завдань та модульного контролю.
  6. Система оцінювання курсу. Наводиться перелік питань та завдань для проведення підсумкової оцінки знань.Кожен викладач ставить студентам систему вимог та правил поведінки студентів на заняттях, доводить до їх відома методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт. Все це гарантує високу ефективність навчального процесу і є обов’язковою для студентів.
  7. Політика виставлення балів. Враховуються бали набрані на поточному опитуванні, самостійній роботі та бали підсумкового тестування. При цьому обов’язково враховуються присутність на заняттях та активність студента під час практичного заняття; недопустимість пропусків та запізнень на заняття; користування мобільним телефоном, планшетом чи іншими мобільними пристроями під час заняття; списування та плагіат; несвоєчасне виконання поставленого завдання і т. ін.
  8. Література для вивчення дисципліни. Оптимальна кількість джерел основної літератури – не більше 3-5 базових підручників та посібників, необхідні нормативно-правові акти, стандарти. (Практично більша половина фахових дисциплін, забезпечена власними посібниками викладачів кафедри). Список додаткової літератури може включати 10-15 джерел, а також інтернет-джерела.