Аспірантура / Докторантура

ДАНІ ПРО АСПІРАНТІВ КАФЕДРИ ЕТНОЛОГІЇ І АРХЕОЛОГІЇ станом на 2018-2019 н.р.

 

 

Щорічно на основі диплому магістра (спеціаліста) і вступних випробувань на конкурсній основі відбувається відбір в аспірантуру по спеціальності “Етнологія”.

Навчання проводиться з відривом (очна, стаціонар) і без відриву від виробництва (заочна).

Під час навчання аспіранти оволодівають методами наукового дослідження, складають кандидатські іспити та проводять наукові дослідження за обраним науковим напрямком дисертаційної роботи. Здобувачі наукового ступення при кафедрі всесвітньої історії кандидатські іспити складають з філософії, іноземної мови (на вибір), спеціальності (в залежності від спеціальності, за якою готується дисертація). Зараховані в аспірантуру з відривом від виробництва за державним замовленням одержують державну стипендію (аспіранти, зараховані за контрактом не мають права на отримання державної стипендії). Після закінчення терміну навчання аспіранти мають закінчити роботу над кандидатською дисертацією й подати її до захисту.

При кафедрі етнології і археології з 2006 р. працює аспірантура за спеціальністю 07.00.05 – етнологія. Аспіранти кафедри займаються дослідженням традиційної культури етнографічних груп України, вивчають питання етнографічну діяльність відомих дослідників в галузі етнології і археології, досліджують елементи духовності. Упродовж кількох останніх років були захищені кандидатські дисертації О. Коломийчук, Т. Середюк, В. Грушецька та ін.

 

ДАНІ ПРО АСПІРАНТІВ КАФЕДРИ ЕТНОЛОГІЇ І АРХЕОЛОГІЇ

СТАНОМ НА 2015-2016 Н.Р.  

Прізвище, ім’я,

по батькові

Тема дисертаційного дослідження

Рік

навчання

Науковий керівник

Фіцак Інна Мирославівна

«Сімейні звичаї і обряди українського міського населення Прикарпаття в ХХ ст.»

4

(заочна) д

 

проф. Кугутяк М.В.

Андрейків Христина Василівна

«Традиційні промисли і ремесла Бойківщини»

4

(заочна) д

проф. Паньків М.І.

Боберський Юрій Юрійович

«Деревообробні ремесла на Гуцульщині (кінець ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст.)».

4

(заочна) д

доц. Томенчук Б.П.

Бойчук Христина Андріївна

“Картографування сімейних звичаїв та обрядів на Покутті і Гуцульщині у ХХ ст.”

2 (денна) д проф. Паньків М.І.

Магомета Андрій Андрійович

“Друга світова війна в історичній пам’яті гуцулів” 1 (денна) д доц. Томенчук Б.П.

Пілянський Степан Ярославович

«Соціокультурні взаємовпливи українського і польського населення Галичини (друга половина ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст.)»

3

(заочна) д

проф. Паньків М. І.

Рева Богдан Васильович

Осінньо-зимові календарні обряди і звичаї Опілля (ХХ – початок ХХІ ст.)

3

(денна) д

проф. Кугутяк М.В.

Свінціцький Дмитро Володимирович

“Весняно-літня календарна обрядовість українського населення Середнього Подністров’я (кінець XVIII – початок ХХІ ст.)”

3 (денна) д проф. Кугутяк М.В.

Родим’юк Дмитро Васильович

“Матеріальна культура василіанських монастирів в Галичині XVIII-на початку ХХ ст.”

1 (денна) к

проф. Кугутяк М.В.

Повшенюк Назарій Миколайович

“Українці Галичини в етнополітиці монархії Габсбургів”

1 (денна) к

проф. Кугутяк М.В.

Триняк Лілія Володимирівна

Етнографічні дослідження Покуття другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

3

(заочна) к

доц. Костючок П. Л.

 

ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “ЕТНОЛОГІЯ” ДЛЯ ВСТУПНИКІВ В АСПІРАНТУРУ

(2015 Р.)

  • Становлення етнології як самостійної галузі знань.
  • Предмет та об’єкт етнології.
  • Методи і джерела вивчення етнології.
  • Зв’язок етнології з іншими науками.
  • Основні категорії етнології.
  • Організація та функціонування сучасної етнологічної науки.
  • Особливості організації етнологічної науки в різних країнах в XIX – XX ст.
  • Наукові та вузівські центри з вивчення етнології. Етнографічні музеї світу Етнологічні та антропологічні товариства і асоціації.
  • Кодекс професійної етики антрополога, етнографа та етнолога.
  • Етнос. Структура і визначення етносу. Теорії етноса.
  • Нація, її структура. Теорії нації.
  • Етнічність. Фактори, що впливають на формування етнічності. Елементи і зміст етнічності. Школи етнічності.
  • Теорія етногенезу.
  • Етнічні процеси: типологізація та теорії.
  • Етнічні групи і національні меншини.
  • Етнографічне районування (зони і райони, субетноси, етнографічні групи).
  • Етноніміка. Політоніми. Етнополітоніми.
  • Зародження етнографічних знань в епоху античності та середньовіччя.
  • Етнографічні знання в епоху Просвітництва.
  • Розробка національної ідеї німецькими мислителями кінця XVIII – першої третини XIX ст.
  • Еволюціонізм (Е.Тайлор, Г.Спенсер, А.Бастіан, Л.Г.Морган).
  • Диффузіонізм (Ф.Ратцтель, Л.Фробеніус, Ф.Гребнер, У.Ріверс).
  • Французька соціологічна школа (Е. Дюркгейм, Л.Леві-Брюль).
  • Функціоналізм (Б. Маліновський, А.Редкліфф-Браун).
  • Американська школа історичної етнології (Ф. Боас, А. Кребер).
  • Етнопсихологічна школа (3.Фройд, А.Кардінер, Р.Бенедікт, М.Мід).
  • Структуралізм (А.Редкліфф-Браун, Е. Еванс-Прітчард, К. Леві-Строс, Ф.де Соссюр).
  • Неоеволюціонізм (Л.Уайт, Д.Стюард, М.Харріс).
  • Новітні концепції в етнології. Постмодернізм в етнології.
  • Етногенез і його основні фактори.
  • Проблема наукового дослідження етногенезу; теорії і концепції.
  • Форми етнічних об’єднань.
  • Процеси етнічного згуртування (фузія, консолідація, асиміляція, конвергенція інтеграція).
  • Процеси етнічного поділу (парціація, сепарація).
  • Сучасні концепції етногенезу (Л. Гумільов, А. Чижевський та ін.).
  • Концепції етногенезу та формування українського етносу.
  • Етнодемографічний розвиток земної цивілізації (етапи, материки, цивілізації, країни, етноси).
  • Етнодемографічні процеси в XX ст.: визначальні фактори, загальна динаміка і ритмічність; екологічні та етнополітичні наслідки; прогнози.
  • Регіональна (континентальна) специфіка етнічних процесів (Латинське Америка, Африка, Азія, США, Західна Європа та ін.).
  • Вплив модернізації, глобалізації та урбанізації на етнонаціональну сферу.
  • Сучасні концепції етнічного розвитку світу (примордіалізм, інструменталізм конструктивізм).
  • Принципи і критерії етнічної класифікації.
  • Географічна класифікація та її роль у вивченні народів світу.
  • Антропологічна класифікація: основні критерії.
  • Класифікація народів за господарсько-культурними типами, її значення іобмеженість.
  • Принципи і критерії класифікації етносів за релігійною приналежністю.
  • Етнолігвістична (мовна) класифікація.
  • Історико-етнографічна класифікація етносів: провінції та їх області.
  • Етнічна психологія як наука.
  • Предмет, об’єкт і методи етнічної психології.
  • Статистичні і динамічні характеристики етноса.
  • Сутність етнічного ренесансу.
  • Етнічна ментальність. Національний характер. Національне почуття.
  • Етнічна свідомість і самосвідомість.
  • Етнічна і національна ідентичність, її типи.
  • Етнічні стереотипи та етнічні установки.
  • Фактори формування і типи етнічних стереотипів.
  • Етнічний образ. Норми і стандарти поведінки в суспільстві.
  • Явище етноцентризму. Націоналістичні настрої.
  • Особливості національного характеру окремих народів світу (Далекій Схід, Ближній Схід, Північна Америка, Західна Європа, Африка та ін.).
  • Особливості етнічного характеру українців.
  • Культура та її етнічні функції.
  • Основні етапи і характер формування етнічної культури.
  • Специфіка сприйняття і мислення в традиційній (архаїчній) культурі.
  • Суть і різниця понять “традиційна культура” і “архаїчна культура”.
  • Наукові інтерпретації традиційної та сучасної культури (М.Мід, В.Тернер, М. Вебер та ін.).
  • Основні риси традиційної культури, її типи і властивості.
  • Звичаї та ритуали в традиційній культурі, їх значення і сутність.
  • Проблема модернізації традиційних суспільств. Розуміння і підходи до питання культурної модернізації.
  • Етнічні контакти та їх результати.
  • Етнологічні дослідження проблеми взаємодії етнокультур (Л. Гумільов та ін.). Групи факторів, що визначають характер етнічних контактів.
  • Варіативність і типологізація етнічних контактів (асиміляція, інтеграція тощо).
  • Теорії етнокультурної взаємодії. Концепція культурного шоку. Концепції “аккультурації”, “культурної мобілізації”, “культурної інтегрованості”, “культурної колонізації” та ін.
  • Специфіка етнічних конфліктів та їхні причини.
  • Динаміка і типологія етнічних конфліктів та форми їх регулювання.
  • Стадії і класифікація етнічних конфліктів. Засоби та специфіка регулювання конфліктів на різних стадіях розвитку.
  • Завдання, значення і структура курсу українська етнологія. Поліваріантність назв курсу.
  • Об’єкт, предмет, методи і джерела вивчення української етнології. Організація та функціонування української етнологічної науки.
  • Початки формування етнографічних знань. Літописи як джерело нагромадження знань про етнічний розвиток України.
  • Розвиток етнографічних знань у другій половині XVII – першій половині XVIII ст.
  • Нагромадження етнологічних і етнографічних знань в історичних працях в другій половині XVIII ст. – XIX ст.
  • Етнографічні (етнологічні) праці НТШ у Львові (кінець XIX – перша третинаXX ст.).
  • Українська етнологічна наука в 1920-1930 рр.
  • Радянська українська етнографія.
  • Сучасна етнологічна наука в Україні.
  • Суть, критерії і підходи до вивчення етногенезу українського народу.
  • Концепції етногенезу українців (трипільська, ранньослов’янська, києворуська, пізньосередньовічна).
  • Передумови формування українського етносу. Найдавніше населення на території України.
  • Етнічна ситуація в Україні за добу неоліту.
  • Давні землеробські спільноти на території України. Трипільська протоцивізанія (гіпотези та унікальність етнокультурних процесів).
  • Етнічна ситуація в українському Степу в XVI-ХІІ ст. до н.е. Зрубна культура.
  • Проблема індоєвропейців: суть, основні версії та гіпотези.
  • Етнічний розвиток України за скіфського періоду.
  • Етнічні процеси в Україні за сарматської доби.
  • Основні етапи слов’янського етногенезу на території України.
  • Венедський період слов’янського етногенезу (І – IV ст.).
  • Антсько-склавінський період слов’янського етногенезу (V – VII ст.).
  • Слов’янські етноплемінні об’єднання в VIII –X ст.
  • Соціоетнічні риси слов’янського населення у VII – IX ст. (житло, поховальні обряди, посуд, ремесло тощо).
  • Готи і гуни на Україні. Проблема етнічної ідентифікації.
  • Етнічні процеси в Київській Русі.
  • Походження назви “Україна”: концепції та гіпотези. Суспільно-політичні значення проблеми для сучасних державотворчих процесів.
  • Етнічний розвиток Давньоруської держави.
  • Концепції походження Русі та її назви.
  • Проблема давньоруської народності.
  • Формування східнослов’янських народів.
  • Етноісторичний розвиток українців в XIV – XX ст.
  • Етнонаціональні процеси в Україні у XIV – першій половині XVII ст.
  • Збереження української етнічності у другій половині XVI – XIX ст.
  • Формування української етнічної території в XVI – XIX ст.
  • Етнодемографічні процеси в Україні у XX ст.
  • Українці за межами етнічної території (діаспора). Поняття “еміграція” і “діаспора”.
  • Західна і східна діаспора.
  • Українське автохтонне населення і діаспорні групи в Східній і Центральній Європі.
  • Роль антропології у вивченні україногенезу.
  • Антропологічний склад українського народу. Антропологічні області (тини) України.
  • Мова як ознака етносу та її етносоціальні функції.
  • Історія розвитку українських антропологічних досліджень.
  • Популяційно-генетична класифікація українського народу.
  • Суть етнорелігієгенезу та його основні етапи в Україні.
  • Дохристиянські вірування праукраїнців. Вірування та уявлення літописних слов’ян.
  • Християнізація Русі. Космополітизм християнства. Специфічні риси християнської релігії.
  • Феномен двовірства. Наступність язичницько-християнських традицій. Прояви двовірства в традиціях і звичаях українського народу.
  • Реформаційні рухи та етноконфесійні процеси в Україні у XVI – ХX ст.
  • Етноконсолідуюча і дезінтеграційна роль християнства в розвитку українського народу.
  • Етнорелігійні та етноконфесійні процеси в період державної незалежності України.
  • Релігійні вияви етнічного буття українців. Вплив релігії на етнічну духовність українців.
  • Типологізація української етнічної культури. Цінності риси локальною етнографічного типу.
  • Етнологія духовної культури українців.
  • Етнологія матеріальної культури українців (житло, домашнє господарство, одяг, побут тощо).
  • Підґрунтя та характерні риси етнічної ідентичності українців.
  • Основні риси національного характеру.
  • Структура і соціопсихічні риси українське етносу.
  • Етапи формування регіональної етнічності в Україні.
  • Етнічна історія земель і регіонів: Середня Наддніпрянщина, Галичина, Поділля Полісся, Сіверщина, Слобожанщина, Донщина, Нижня Наддніпрянщина, Крим (Таврида), Бессарабія, Буковина, Покуття, Підкарпатська Русь.
  • Сучасні українські етнографічні групи: гуцули, бойки, лемки, поліщуки, литвини.
  • Етнографічне районування України.
  • Традиційна духовна культура українців.
  • Традиційна матеріальна культура українців