15 травня 2024 року з ініціативи професора кафедри етнології і археології Миколи Васильовича Кугутяка в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Карпатські етнологічні читання». Співорганізаторами конференції виступили Львівський національний університет імені Івана Франка, Ужгородський національний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Інститут народознавства НАН України, Національний заповідник «Давній Галич», Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття Йосафата Кобринського.
Конференція об’єднала учасників зі всієї України (Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Галич, Долина, Львів, Дрогобич, Чернівці, Хмельницький, Ужгород, Харків, Одеса, Київ) та Республіки Польща (м. Вроцлав та Ченстохова). Участь у конференції взяло 116 учасників – викладачі ВУЗів, співробітники наукових установ, музеїв – Національного заповідника «Давній Галич» та Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, Долинського краєзнавчого музею «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів, Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Активну участь у роботі секцій взяли сім учнів та учителів шкіл Івано-Франківської області. У роботі конференції з цікавими доповідями виступили 25 студентів Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, Львівського національного університету імені І. Франка, Ужгородського національного університету, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
На пленарному засіданні виступили доктор історичних наук, професор кафедри етнології і археології, директор Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету імені
Василя Стефаника Микола Кугутяк з доповіддю «Пам’ятки духовної культури регіону: стан і перспективи досліджень» та кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Гілевич з доповіддю «Карпатознавчі студії львівських етнологів середини 1940-х – 1950-х років». З привітальним словом виступили перша проректорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника – В.М. Якубів, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин – І.Ф. Гурак, кандидат історичних наук, доцент, завідувачка кафедри археології, етнології та культурології факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету – Керецман Надія Павлівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та всесвітньої історії, заступник декана з наукової роботи факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І. Мечникова (м. Одеса) – Петрова Наталія Олександрівна, генеральний директор Національного музею Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у Коломиї, заслужений працівник культури України – Ткачук Ярослава Юріївна. Модератором пленарного засідання виступив П.Л. Костючок, секретарем оргкомітету – О.Я. Дрогобицька, члени оргкомітету – завідувач кафедри етнології археології Б.П. Томенчук, доц. С.П. Боян-Гладка, доц. П.Л. Костючок, доц. І.Ф. Солонець, ст. викл. І.Т. Кочкін.
Подальша робота проходила у трьох секціях «Локальні варіанти етнокультурної спадщини» під керівництвом доц. П.Л. Костючка, «Обрядова культура в умовах глобалізації» на чолі доц. С.П. Боян-Гладкої та «Етноісторичні процеси в Карпатському регіоні» керівник доц. О.Я. Дрогобицька.
Перша секція конференції працювала успішно (кер. П.Л. Костючок та Л.В. Триняк), було заслухано 30 доповідаючих. Тематика виступів стосувалась в більшості збереження культурної спадщини Карпатського регіону.
У роботі другої секції взяло участь 41 учасників. Було заслухано цікаві теми доповідей з традиційної обрядовості, зокрема родинної (родильна, весільна, поховальна), календарної (великодньої, зимової), будівельної; проведено спільні паралелі традиційної обрядовості Галичини, Слобожанщини і півдня України, що свідчить про національну єдність; охарактеризовано особливості інтер’єру церковної архітектури Бойківщини; звернуто увагу на проблеми польової роботи українських етнографів у сучасних умовах війни і пандемії коронавірусу та стан української етнологічної науки; актуалізовано багатогранну та надзвичайно плідну діяльність музеїв Карпатського регіону наприкладі роботи Закарпатського музею народної архітектури та побуту (м. Ужгород) та Долинського краєзнавчого музею “Бойківщина” ім. Т. і О. Антоновичів (м. Долина), доповідаючими піднімались питання збереження музейних колекцій в умовах російського вторгнення, майстер-класи, екскурсійна робота тощо.
У роботі конференції було обговорено проблеми традиційної культури Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини, Покуття, Опілля, півдя України, Слобожанщини, долинян та інших регіонів України.
Доповіді третьої секції були присвячені актуальним проблемам історії Карпатського регіону, етнокультурним процесам, видатним персоналіям, усноісторичним дослідженням та антропології пам’яті. Секція об’єднала викладачів, науковців, вчителів, студентів і навіть учнів з Івано-Франківська, Галича, Львова, Дрогобича, Ужгорода, Хмельницького та Києва.
Оргкомітет конференції висловлює щирі слова подяки керівництву університету, співорганізаторам та всім учасникам конференції!
Вдячні ЗСУ за можливість працювати в нелегкі часи!
Сподіваємось на щорічні цікаві зустрічі з приводу дослідження карпатознавчих пробем.
