День зимового сонцестояння

22 грудня в церквоному календарі – Зачаття Праведною Анною Пресвятої Богородиці Діви Марії, а у природному циклі та українському традиційному календарі – день зимового сонцестояння.

Це символічне свято, пов’язане з річним циклом Сонця.
Зимове сонцестояння – один з двох днів у році, коли Сонце знаходиться на найбільшій кутовій відстані від небесного екватора. Сонце над горизонтом у день зимового сонцестояння знаходиться на мінімальній висоті. День зимового сонцестояння – найкоротший у році, а ніч – найдовша.
У традиційних культурах цей день позначав початок нового календарного циклу, перемогу Світла над Темрявою, народження одного з головних божеств: у Римі – сонячного бога Мітри, у Греції – Діоніса, в Єгипті – Осіріса, в слов’ян – бога Коляди (Бог зимового Сонця, який повертає Коло Свароже до Весни).
Після сонцестояння світловий день починає збільшуватись, а темні години поступово йдуть на спад. У Київській Русі це свято називали «коловорот» чи «день народження Сонця», оскільки саме з цієї сонце починає «рости»: день довшає, а ніч стає коротшою. У давніх слов’ян у день зимового сонцестояння святкували Новий рік – народжувалося Сонце. Сучасне Різдво й Новий рік є також відлуннями цього свята незалежно від того, яке це Різдво – чи то католицьке, чи православне (різниця між ними полягає лише у зміні одного календаря на інший). Це вже сьогодні ми, відзначаючи ці свята, не усвідомлюємо себе органічною частиною природи, яка проходить крізь чергову поворотну мить. Давні слов’яни намагалися допомогти Сонцю пройти цю складну точку, допомогти Світлу вкотре перемогти Темряву. Це вимагало зовнішнього та внутрішнього очищення, звідки звичні для цього періоду церковні пости та певного переосмислення власного життя.
День зимового сонцестояння — найважливіший і найбільш енергетично сильний день року. Цей вплив відчувається за три дні до і після зимового сонцевороту. Переважна більшість ритуалів, які здійснювали люди у давні часи, пов’язана із переходами одних пір року в інші та боротьби темряви зі світлом. Цей день вважається найкоротшим і найбільш енергетичним у році, а наші предки вважали його небезпечним часом, коли темні сили ходять по землі. Щоб захиститися від зла, люди проводили спеціальні обряди, робили обереги і в цілому поводилися обережно, щоб ненароком не накликати біди.