Цей день є історичним та визначальним для нашої держави, адже Конституцією було закріплено наші демократичні цінності та ідеали рівності. Конституція України є нашим дороговказом на шляху розвитку нашої країни і нашого суспільства. Всім нам поваги до інститутів нашої державності, гордості за нашу історію і гідності завжди слідувати принципам рівності та верховенства права.
Україна може похвалитися багатовіковою історією конституційного процесу. Перша знаменита Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була опублікована ще в початку XVIII століття – в 1710 році. Документ встановлював права та обов’язки членів Війська запорізького, і за оцінками істориків, став однією з перших європейських конституцій Нового часу. У силу конституція Орлика, однак, так і не вступила.
З розпадом Російської Імперії, Україна отримала шанс на незалежність, яку спробувала реалізувати, в тому числі, і прийняттям власного основного закону. Центральна Рада УНР затвердила Конституцію 29 квітня 1918 року. Цей день, на жаль, став останнім днем існування Центральної Ради – вона була повалена гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським. Апарат Скоропадського, в свою чергу, опублікував «Закон про тимчасовий державний устрій України» – установчий документ, в якому закладалися основи української державності. 13 листопада 1918 р. УНРада затвердила Конституційні основи новоствореної держави — «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», згідно з яким вона отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка». Закон визначав територію ЗУНР, яка включала українські етнічні землі і охоплювала Галичину, Буковину і Закарпаття. Територія ЗУНР становила 70 тис. км², населення — 6 млн осіб. Затверджено опис герба держави — золотий Лев на синьому тлі, та прапор — синьо-жовтий. Національним меншинам на території ЗУНР гарантувалися рівні права з українським населенням.
Тимчасова Конституція Карпатської України – 15 березня 1939 року. Це були два ухвалені сеймом (соймом) Карпатської України конституційні закони — «Закон число 1» і «Закон число 2», що визначали окремі основи державного ладу проголошеної на території Закарпаття (колишнього Підкарпаторуського краю Чехословаччини) незалежної держави.
З приходом радянської влади конституційний процес незалежної України припинився. Конституції УРСР публікувалися в 1919, 1929, 1937 і 1978 році. Лише розпад Радянського Союзу дозволив країні відновити розробку власного основного закону і затвердити його у 1996 році.
Конституція України була прийнята в ніч з 27 на 28 червня 1996 року. Сталося це на п’ятий рік після проголошення незалежності нашої держави. Майже добу депутати не виходили із сесійної зали. Через 23 години безперервних дебатів 315 народних обранців проголосували за прийняття Основного закону України. Ухвалення Конституції України закріпило правові основи незалежної держави, її територіальну цілісність і суверенітет. Даний закон сприяв подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. Після прийняття закону про Конституцію в сесійний зал парламенту був урочисто внесений синьо-жовтий державний прапор і вперше прозвучав національний гімн України. Міжнародне співтовариство схвалило Конституцію України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі.